Вихованці ЦДЮТ і кінематограф: Знайомство

Вихованці гуртків "Юний журналіст" і фольклорно-етнографічного краєзнавства "Тясмин" ЦДЮТ розпочали знайомство з шедеврами світового кінематографу!
Зізнаюся. Мої знання радянського кінематографа обмежується лише стрічками Леоніда Гайдая. Та й знання ті - досить поверхневі. «Операцію И» Вам не перекажу. А з «Діамантової руки» пам’ятаю лише «Послизнувся – впав. Опритомнів – гіпс.» Проте є у цій необізнаності значна перевага… Маю можливість відчути емоції від цих та інших чарівних стрічок ВПЕРШЕ!

Розпочав відкривати для себе радянський кінематограф з екранізації творів Артура Конана Дойла. А саме: зі стрічок про славетного сищика – Шерлока Холмса, та його помічника – доктора Ватсона. Що ж: перший фільм, перша серія – «Знайомство»... Чудовим було рішення поєднати в першій серії повість «Етюд в багрових тонах» та оповідання «Строката стрічка». Адже протягом лише однієї години та вісьмох хвилин, ми спостерігаємо, як головні герої проходять тернистий шлях від знайомства і недовіри – до першої розв’язаної в тандемі справи. Режисер, Ігор Масленников, вдало відобразив у стрічці з такою невеликою тривалістю головні моменти літературного підґрунтя. Постановка сцен, діалоги та акторська гра – приємно вражають. Проте є дещо, що мене вражає більш за все…
У мене є мрія створити художній фільм. Тому багато уваги приділяю технічним засобам стрічки. Як це знято? Чому такий ракурс? З якого боку встановлено світло? Особливо мені, запам’ятались «темні» сцени. Десь світло,природне– від свічки, а десь – використали спеціальні світлові прилади. Проте виглядає це дуже натурально. Не виникає сумнівів: «А це точно місяць у вікно так світить?». То є гармонійно, а головне – акцентує увагу глядача на те, де це потрібно. Операторська робота Юрія Векслера відіграє важливу роль у розумінні історії глядачем. Майже в усіх кадрах, що мені сподобались, камера не рухається. І щоб це компенсувати – рух створюють актори. Особливо зачаровують моменти, коли змінюються плани. Ось ми спостерігаємо за Шерлоком Холмсом, він розвертається – уходить. І в цей момент в кадр на перший план заходить доктор Ватсон. Наша увага зміщується на нього. І найголовніше, саме те, що мене вражає… Все це робилося у 1979 році,з неймовірними обмеженнями. Знімали на кінострічку. Було її не багато. Дублів мало. І люди знімали… Створювали шедеври, які донині залишаються чудовими, навіть, з технічної й творчої точки зору… Мотивує… Надихає…
Чи сподобалось мені? Звичайно! Кінострічка є цікавою, захоплюючою. І, що найголовніше – пізнавальною. Тож мій шлях пізнання кінематографу продовжується. А що буде далі – дізнаємось у другій серії... Знайомство триває…

Гармонійний контраст
Шерлок Холмс і доктор Ватсон. Серія друга. Перші емоції. Дві основні мети ознайомлення з кінофільмами про славетного сищика, для мене: навчання та натхнення. Перша серія стрічки була неперевершеною. Тож від другої серії – «Кривавий напис», очікував оригінальності та неповторності.
Чи отримав я це? Так! Другу серію можна охарактеризувати, як «гармонійний контраст». Контраст цей, передусім, полягає в головних героях. Шерлок Холмс і доктор Ватсон продовжують своє знайомство на всьому спектрі емоцій. Починаючи від гумористичної та веселої сцени з рідним братом Холмса, закінчуючи журливою та смутною сценою з братом Ватсона. Це формує головних героїв, приводить їх до гармонії та відвертості. Неймовірна акторська граВасиля Ліванова (Шерлок Холмс) та Віталія Соломіна (доктор Ватсон) «посилює» емоційні моменти. Разом з ними смієшся, розмислюєш, співчуваєш…
Але, здавалося б, коли встановлено баланс між головними героями – з’являється інспектор Лестрейд, якого зіграв талановитий актор Борислав Брондуков.Лестрейд і Холмс займаються спільною справою, проте між ними є непорозуміння та суперництво. Повна протилежність у характерах і діях цих героїв приводить їх до розкриття тяжкої справи. Одразу згадуються слова видатного радянського режисера, Михайла Ілліча Ромма, про своїх учнів – Шукшина і Тарковського. «Суперництво… Шукшин і Тарковський, які були повною протилежністю і не дуже любили один одного, працювали поруч. Це було дуже корисно для майстерні. Це було дуже яскраво та протилежно…»
Тепер вже постійна рубрика: «Як це було створено?». Навіть технічна складова кінофільму є «контрастною». Деякі сцени виконані у червоно-теплих тонах, а деякі – у сіро-холодних. За допомогою цього прийому режисер, Ігор Масленников, допомагає глядачеві перейнятися становищем героїв у найрізноманітніших ситуаціях. І не лише кольорами це досягається. Велика увага приділяється музикальному супроводу і звукам. Стрімкий розвиток подій – музика грає. Найважливіший момент – музика стихла, глядач сконцентрувався й очікує розв’язки. Якщо сцена спокійна – чуємо рух секундної стрілки годинника. Під час напруженої шахової партії у тиші глухо стукотятьодин об одного пішаки й ферзі. Нервова сцена – лунають гучні постріли з кімнати Шерлока. Виразним звуком відбиваються від дерев’яних сходів туфлі доктора Ватсона – він стрімголов біжить до напарника. А це, виявляється, сищик так розважається, стріляючи у стіни з власного пістолету. Тут режисер тежвикористав контраст…
Кінофільм викликав у мене неперевершені емоції: захват, радість, журбу. І все це за один перегляд. Однієї серії. Таке різне, але таке споріднене. Надихає до пізнання та створення краси – гармонії…

Вдовиченко Ашот, вихованець гуртка "Юний журналіст" ЦДЮТ